Так, безсумнівно, за цей рік було зроблено багато відчайдушних кроків, в сторону розвитку тренажеро-будування, якщо це можливо так назвати, в умовах нашого життя, в масштабах країни. Були реалізовані божевільні ідеї, такі як, відновлення BH Fitness Marathon, виготовлення власних плат управління, знайомство з 3D принтером та його розробка. Ми значно просунулися в питанні токарних робіт, знайшли можливість плавити чавун і обробляти його, виготовили вал для бігової доріжки і навчилися робити деки. На все це, пішля божевільна кількість вільного часу, але ми не маємо наміру зупинятися на досягнутому, лише - вперед і вгору!

   І всього цього не було б, без нашого «пацієнта» - бігової доріжки PRECOR m9.31! Так, Друзі, я вважаю цей проект, без зайвих перебільшень, переломним, в історії нашого «гуртка самодіяльності». З механікою проблем ми не відчували, в принципі. Навіть якщо чогось не вміли, наше рідне місто Ха .., як і раніше багате на умільців, з прямими руками, а заводи і інститути, ще не всі верстати розпродали, хоча з кожним роком, не буду приховувати, стає все складніше з фахівцями . Адже навкруги - одні фотографи, економісти та діджеї ...

 

   Питання виникали лише з електроніки. Як оживити всю цю купу металобрухту? У нас був тільки каркас і верхня плата управління. І тут, на допомогу нам прийшов, в той момент дуже потрібний, ставши незамінним і по цей час - електронник, програміст, технар з Великої літери «Т» - новий член нашого «гуртка» - Максим! Так, він дійсно талановитий хлопець, без перебільшень! Здатний, однією рукою, перебрати двигун внутрішнього згоряння, на своєму старенькому форді, в гаражі, при -30, а іншою - програмувати мікроконтролер для бігової доріжки. Загалом, вся банда в зборі, ми починаємо ...

   А почнемо ми, безумовно, з розбирання нашого «пацієнта». Необхідно провести повну діагностику, перевірити всі вузли і з'єднання, а також, розробити нову конструкцію корпусу, для двигуна змінного струму. У планах ще, посилення рами, так як з трьох-фазним двигуном, доріжка може використовуватися в комерційних цілях і рама повинна «вивозити» майбутні навантаження на неї.

 

 

   Моторний відсік цієї моделі, має два поперечних кріплення, для двигуна постійного струму і плати управління, що цілком достатньо, для домашнього використання. Виходячи з цього, було прийнято рішення, вирізати ці місця і приварити лист металу, товщиною 6 мм, по периметру всього відсіку.

 

   Далі, поки Максим боровся з протоколами обміну, софтом і електронними схемами, оживляючи нашого «пацієнта», я вирішив не втрачати час і навести марафет. Благо, невеликий досвід з попередніх спеціальностей залишився, так само, як і необхідне обладнання, для малярних робіт.

   Софт прописаний, зв'язок з консоллю встановлена, переходимо до механіки. У «ходовій» частині, якщо це слово можна застосувати тут, вирішили поміняти підшипники на передньому і задньому валах, замовили новий привідний ремінь і бігове полотно. Деку вирішили залишити, так як, американці встановили професійну деку, які молодці. Такі деки, як правило, мають двостороннє покриття, з якісним фенол-формальдегідним компаундом. Знищити його дуже складно. Нам пощастило з попередніми господарями цієї доріжки. Вони стежили за нею і проводили обслуговування полотна і деки. За 10 років експлуатації, одна сторона, лише трохи зносилася, в той час, як інша - повністю нова, з восковим покриттям, ще з заводу. Її вирішили і залишити!

   Для заміни підшипників, спеціально за нашими вимогами, виготовили прес, із зусиллям в 20 тонн. Цього цілком достатньо, для демонтажу і зворотнього пресування підшипників. Американці дуже педантично підходять до цього питання, відповідно і ми вирішили не відставати, адже від того, як якісно ти здійснишь заміну підшипників, так вони і будуть служити. Не важливо, на скільки вони були дорогі і «фірмові», вся хитрість в монтажі. Так, Друзі, час киянок і молотків вже пройшов! Ми зупинили свій вибір на якісних підшипниках фірми «SKF».

 

   Лишилось питання з мотором. Який вибрати? Спочатку варіантів було два - аїр китайського виробництва і аїр - харківського. Купили обидва ... Плювались від обох! І китаєць і харків'янин - шуміли, як трактора, в сезон збору врожаю, без масла в картерах ... Розібрали обидва, замінили підшипники на «SKF», стало краще, але все одно - не те. Випадковим чином, знайшли в інтернеті київську контору, яка пропонує двигуни, виробництва Бразилія. БРАЗИЛІЯ ??? Це цікаво. Без, особливих надій, замовили на пробу і, о диво! Тиша та спокій. Працює рівно і без питань. Коштує - в три рази дорожче харків'янина, але "РЕАЛЬНО" вартий того!

   Останні штрихи і доопрацювання... Трохи напрягало, легке сіпання полотна, при швидкості 1-2 км на годину. Довго ламали голову, перевірили все, навіть грішили на частотний перетворювач, доки не зіткнулися з цією проблемою, в одному з тренажерних залів. На доріжці, з трифазним двигуном, не було маховика, як і в нашому випадку. Так ось навіщо він! Відлили болванку з чавуну, виточили маховик і проблема зникла.

 

 

   От такий от монстр зійшов з конвеєра! Доріжка зібрана і повністю готова до експлуатації. Вийшло налагодити зв'язок з консоллю, зняти протоколи і залишити всі заводські програми, без змін.

   Друзі, сподіваюсь Вам сподобалась ця, невелика стаття. Хочу подякувати всім, хто безпосередньо, брав участь у створенні цього «дива»! Від себе скажу лише одне, ми не зупинимося на досягнутому, як би нас не намагалися переконати, відрадити або, дати дружню пораду ... Лише вперед і вгору!

Ваша "Атлетка"